ПРО ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ КНЯЖИХ ЧАСІВ

Почитання Пречистої Діви Марії в нашому народі таке давне, як і давнє Християнство на Україні. Дійсно велике довіря мали наші князі до Пресвятої Богоматері. Місто Київ стало по Царгороді "другим містом Марії". Князі будували церкви під покровом Пресвятої Богородиці, будували манастирі під Її Покровом, а нарід прославляв Божу Матір похвальними піснями. Вчені князі Церкви й монахи перекладали з грецької мови канони, молебні, акафисти і величали Її як могутню Покровительку і Заступницю перед Гасподом Богом. Запроваджені Богородичні Свята наш нарід торжественно святкував.

Пресвята Божа Мати виявляла свою опіку над нашим народом в такий спосіб, що в різних місцях на наших землях Вона ПРО ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ КНЯЖИХ ЧАСІВ обявляла чудотворну поміч у різних іконах, і таким чином творила по всьому краю не тільки твердині віри, але водночас чудотворні ікони Божої Матері ставали вогнищами милосердя й любови Божої. В них наш нарід знаходив за заступництвом Пречистої потіху, приймав від Неї здоровя душі і тіла.

Найстаршою чудотворною іконою Божої Матері на Україні була:

1. Ікона Успення Божої Матері в Десятинній церкві, в Києві. Знаменна є молитва князя св. Володимира Великого, яку він відмовив у дні посвячення цієї Десятинної церкви. Вона говорить сама за себе, яке велике почитання Богоматері було вже тоді в українському народі. Ось уривок цієї княжої молитви ПРО ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ КНЯЖИХ ЧАСІВ: "...як помолиться хто в цій церкві – вислухай молитву його і відпусти йому всі гріхи задля молитов Пресвятої Богородиці..."

2. Печерська чудотворна ікона Успення Пресвятої Богородиці, яку за часів св. Антонія і св. Теодосія Печерських принесли були грецькі майстри в Україну. Є в народі побожна легенда, що цю ікону передала Влахериська Божа Мати будівничим Візантійцям, яких послала збудувати храм свого імени в столиці української Землі, у Києві.

3. Свінська чудотворна ікона Божої Матері, що її намалював чернець Алимпій. При ній відзискав зір князь Роман Брянський. Від року 1223 ця ікома є в Брянську.

4. Нерукотворна Печерська ікона Пресвятої Богородиці, яка, як оповідає манастирський літопис – сама ПРО ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ КНЯЖИХ ЧАСІВ намалювалася.

5. Чудотворна ікона Божої Матері, т. зв. "Нерушима Стіна". Є це мозаїчна ікона у головному престолі, в церкві св. Софії, в Києві. Божа Мати в типі "Оранти", в одязі цариці, символізуючи Христову Церкву, молиться, піднісши руки, за щастя людей і за родину фундатора храму князя Ярослава Мудрого. Над нею напис грецькою мовою: Город Божий, святий Дім Всевишнього, Бог в ньому і він не захитається: Бог допоможе йому від зарі". "Бог в ній (в церкві) і не захитається. Поможе їй день від дня" (Псалом 15, стихи 5-6).

Про цю чудотворну ікону Божої Матері "Нерушима Стіна" живе в народі особливо замітне ПРО ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ КНЯЖИХ ЧАСІВ передання з давніх-давен. Іменно: існує повіря, що так, як прекрасна ікона простояла кожну рушу на Україні, так простоїть вона незнищеною, аж наш нарід доживе тієї слави, під час якої вона була повстала, виконана мозаїкою в стіні, як напрестольна Ікона Софійського Собору в Києві.

6. Чудотворна ікона Божої Матері, звана Ігорева. Перед цією іконою молився князь Ігор Ольгович, убитий в 1147 році. Ця ікона є з XII сторіччя, подібно як Одіґітрія.



7. Ікона Божої Матері Київської з XI сторіччя, за церковним переданням, привезена з Царгороду до Києва, і була приміщена в церкві Спаса, у Києві на Подолі. Ця ікона знана також під назвою ПРО ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ КНЯЖИХ ЧАСІВ Пирогоща, від прізвища грецького купця Пирогоща, що цю ікону привіз.

Зворушливе свідоцтво глибокого й безмежного довіря наших князів і нашого народу до Пречистої Божої Матері, саме у цій чудотворній іконі, залишив нам невідомий автор лицарського епосу "Слово о полку Ігоревім" на Половців. В році 1185 князь Ігор Святославич, з Новгороду Сіверського пішов воєнним походом проти Половців аж на східні окраїни Української Землі. Кривавий бій над Каялою він програв і попав у половецьку неволю. Два роки примирав із туги за Рідною Землею. Його молода жінка Ярославна оплакує його гіркими сльозами на мурах княжого замку в Путивлі. Ось уривок поезії, що поетично представляє ПРО ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ КНЯЖИХ ЧАСІВ нам тугу княгині Ярославни:

Чути голос Ярославни: То княгиня Ярославна

Як зозулька на зорі, у Путивлі на стіні

Заплакала, заридала Заплакала, заридала

У Путивлі на стіні: Як зозулька на зорі:

"Я зазуленькою далеко "Ой ти вітре, буйний вітре!

По Дунаю полечу; Чого все напроти дмеш,

І рукавчик мій бобровий І на легких своїх крильцях

В його струях замочу, Ханські стріли ти несеш?

Свого милого я князя Чи це мало тобі віять

До серденька пригорну, 3 облаками у горі,

І криваві його рани Та по синьому по морю

Я обмию, обітру!" Колисати кораблі?"

Нащо вітре, буйний вітре,

Нащо радість ти мою

Із серденька розвіваєш,

А лишаєш скорб ПРО ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ КНЯЖИХ ЧАСІВ, тугу?

Так княгиня Ярославна

У Путивлі на стіні

Заплакала, заридала,

Як зозулька на зорі.

Столичний Новгород, Путивль, і ціле князівство залишилося без господаря і без опіки меча. По двох роках князь Ігор втікає з неволі. За словами автора "Слова", поворотом князя радіє вся українська земля, природа, словом усе і всі люди:

Світле сонце в небесі ясніє,

Ігор князь назад у ріднім краї.

Співають діви на Дунаї,

Вються через море голоси їх

Линуть аж до Києва простором

Князь по Боричеві їде вгору

В церкву Богородиці святої

Пирогощі...

Князь Ігор не спішить до любої дружини Евфрозини Ярославни, ані до княжої столиці Новгороду, ані до Путивля ПРО ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ КНЯЖИХ ЧАСІВ, на мурах якого ще не затих плач вірної жінки. "Ігор князь – каже автор Слова – "їдет по Боручеву к святій Богородиці Пирогощій". Він спішить до Києва, до чудотворної ікони Матері Божої Пирогощі, спішить до цариці України, щоб зложити їй синівську подяку за щасливий поворот до Рідної Землі.

Це прегарний доказ любови і довіря до Матері Божої на нашій землі, що рівночасно є виявом глибокого почитания Матері Божої в нашому народі, починаючи від княжого двору, а кінчаючи на маленькій селянській убогій хатчині.

В році 1169 суздальський князь Андрій Боголюбський напав на Київ, сплюндрував його і спалив, порабував церкви, і цю ікону вивіз до ПРО ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ КНЯЖИХ ЧАСІВ Суздаля, а пізніше перенесено цю ікону до Москви.

8. Чернигівська чудотворна ікона Божої Матері була в церкві, що її побудував в році 1064 князь Святослав II Ярославич. Від самого заснування цієї церкви і манастиря, що був при ній, чудотворна ікона Божої Матері була почитувана в цілому чернигівському князівстві. Манастирська хроніка занотувала пятдесят чудес, між якими особливо замітне є чудо оборони Чернігова в 1662 році перед турецькою ордою, яку Мати Божа своїм сяєвом осліпила. Впродовж вісім днів Божа Мати плакала в цій іконі над недолею українського народу, а свідками її плачу були тисячні маси народу. Наші славні церковні письменники широко описали це чудо ПРО ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ КНЯЖИХ ЧАСІВ, о. Ґалятовський у творі "Небо нове" і "Скарбниця", а о. Дмитро Тупталенко і о. Іван Максимович у своїх творах, написаних на честь Пресвятої Божої Матері.

9. В Любечі, на Чернігівщині була також славна чудотворна ікона Богоматері з ХІ-го століття.

10. Одною з найцінніших ікон Богоматері в Україні є Вишгородська чудотворна ікона Божої Матері. Ця ікона належить до найкращих зразків візантійського мистецтва. Вона була в церкві в славному українському, укріпленому місті, що було улюбленим місцем перебування тогочасних володарів Української Землі, у Вишгороді. Про цю чудотворну ікону Божої Матері є численні публікації в англійській, французькій, німецькій, італійській, болгарській, грецькій а переважно в російській мовах ПРО ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ КНЯЖИХ ЧАСІВ. Тільки, на превеликий жаль, майже нічого нема написаного в нашій українській мові.

Про чуда звязані з іконою Вишгородської Божої Матері є обширні публікації. Так у році 1155 Андрій Боголюбський пішов проти волі свого батька з Вишгороду в Суздаль і насильно забрав з собою чудотворну вишгородську ікону Богоматері. Вся його дорога на північ звязана з чудами цієї святої Ікони. Коли в розлитій повінню ріці Вазузі, люди не могли знайти переходу і провідник почав з конем тонути – князь почав гаряче молитися до Божої Матері – і нараз показався провідник по середині ріки, з батогом у руках. Відтак, коли Андрій Боголюбський хотів через ПРО ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ КНЯЖИХ ЧАСІВ Володимир над Клязмою їхати дальше до Ростова, ікона зупинилась і нічим не можна було її зрушити з місця. Після відправлення Молебня, занепокоєний князь увійшов у своє шатро і довго молився. Тоді, як сказано, в описі життя цього князя, зявилася в наметі Богородиця і сказала йому: "Не хочу, щоб моя ікона була в Ростові. Постав її у Володимирі, і на тім місці вибудуй церкву в память мого народження, і постав для священиків обитель".

Під загрозою походу Тамерляна на північ, перевезено Вишгородську ікону Божої Матері до Москви і там вона на багато сотень літ знайшла своє пристановище. Наче сон-успення ПРО ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ КНЯЖИХ ЧАСІВ потонула на століття, ця насильно вивезена бранка-невільниця, чудотворна вишгородська ікона Божої Матері. Під кінець 1918 року перевезено Вишгородську ікону до музею і там очищена з металевих скарбів засяла вона первісною давньою красою. Неторкнена загадкова краса її обличчя, перетривала довгі століття, не один бурхливий вік, а однак не втратила нічого з маєстату вишгородських літ, з часу великої слави, але і неспокоїв XII сторіччя в Україні

Ось так, я згадав тільки про декотрі чудотворні ікони Божої Матері з княжих часів на Україні. Від того часу багато води проплило в Дніпрі, багато літ, багато поколінь пройшло. Різно бувало за той час. Нераз доля була для ПРО ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ КНЯЖИХ ЧАСІВ нас ласкавою, але більше була мачухою. Та Пречиста Діва Мати завжди мала й має право до нашого народу, бо князь Ярослав Мудрий перед більш як девятсот літами (1037) віддав весь український нарід і його землю під Її всемогучий покров. Не страшні нашому народові ті всі переслідування, вся довголітня неволя, бо ми знаємо, що ніхто ще не згинув, хто вірно стояв під Покровом Божої Матері.

Вся наша надія на могутню поміч і всесильний Покров Пресвятої Божої Матері. Вона не дасть загинути нашому народові на своїй Рідній Землі. Вона дасть нам ласку дожити щасливих днів радости й слави, якої ПРО ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ КНЯЖИХ ЧАСІВ вже ніхто й ніколи не відбере нам, бо Вона, Пречиста Діва Марія – є наша Володарка – і Матір – і Покров.


documentazmexbl.html
documentazmfelt.html
documentazmflwb.html
documentazmftgj.html
documentazmgaqr.html
Документ ПРО ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ КНЯЖИХ ЧАСІВ